Я не війна й не сива волосина,
Не старість я, і не твоя провина.
Душа розп'ята, та невинна.
І наче в тернах тремтять руки.
Кому потрібні, такі муки?
І хто цінує доброту із серця ?
Коли навколо все в брехні!
Кохайте люди, бо ж кохати
Це прекрасно, нема на світі
Чистіших почуттів.
Не бійтесь люди віддаватись
І довіряти тим, хто непокинув
Коли прийшла лиха година.
Цінуйте люди лиш людей,
А не прибутки й величезні статки.
І бійтесь схибити сердечно,
Не на показ, бо це притворство.
Не грайтесь люди у
Життя і в святість.
Бо загориться лиш одни сірник,
А з необачності він спалить хату.
Цінуйте люди, тих поруч з вами!
Сьгодні є а завтра вже немає.
Хто ж знає, де кінець
На нас чекає.
