Згорай та все одно живи
До мізків проникай розмовами
Говори зі мною, нехай чай холоне
Нехай небо розійдеться
Ти тримай мої руки
Вони завжди холодні
Ми з тобою голодні
І є ще надія на завтра
Та час лоскоче нас поміж ребер
Насміхається так що аж плаче
Не йди і не лишай мене надовго
Хочу до моря і сонця в долоні
Наїстися хмарами напитися зорями
Хочу стати прозорою
І аби тільки ти зміг мене бачити
